технічне меню
Титул
       
    Дружина
    Походи
заголовний рис

 

 

 Військо
     
 

Буквицяійсько було або „дружина" – постійне військо, що держав князь на службі у себе, або „вої" – набране з людей для якоїсь воєнної потреби. Дружина у спокійні часи сиділа на ріжних урядах: старші дружинники, „бояре" на вищих посадах, молодші – „дітські" помагали їм. Дружина не була дуже велика: кілька сот душ, рідко до тисячки (се у значнійших князів). „Вої" споряжалися на війну своїм коштом, хто як міг. Нарешті були ще Чорноклобуцькі полки, особливо в Київщині, і їх бувало часом кілька десятків тисяч.

Микола Аркас

 
     
 

Буквицярґанізація воєнних сил в державнім житю давньої Руси відігравала не меньшу ролю ніж в сучасних мілітарних державах ). Основу її становило постійне княже військо, що своєю появою дало й початок сформованню Руської держави. Технічною назвою його була „дружина” ). Се слово має різне значіннє: воно значить товаришів, далі — товаришів воєнних, військо взагалі, вкінці в тіснійшім значінню — постійне військо на службі князя). Вояки земські, до дружини не приналежні, звалися „воями”, хоч ся назва в ширшім значінню теж означала військо взагалі всяке). Для помічних полків — чорноклобуцьких, половецьких і т. и. не знаходимо спеціальної назви ). Відділ війська звав ся „полком”, хоч се слово теж мало дуже ріжнородні значіння: похід, битва (дати полкъ — дати битву), а також і територію, з котрої збиралося військо — „вїдемо в сильний полк київський”, то значить — в Київщину ).

Михайло Грушевський

 
Петрівка.2007-2008